Інтерактивне навчання

В умовах сучасної школи, коли центром освітньої діяльності є дитина, а головним завданням кожного вчителя – формування всебічно розвинутої гармонічної особистості, все більш актуальним стає застосування сучасних технологій навчання, що враховують індивідуальність кожного учня.

Однією із таких форм є інтерактивні технології, що сприяють збагаченню і розвитку творчого потенціалу як вчителя так і учня, розкриттю здібностей дитини, бажання і уміння вчитися, творити, відчувати радість пізнання.

Саме при використанні інтерактивних технології учні вчаться шукати інформацію, систематизувати її та узагальнювати. Методичні можливості сучасних педагогічних технології дають можливість вчителю вільно почуватись використовуючи їх багатогранність та різноманітність. Водночас збільшуються вимоги до вчителя, він повинен стати порадником для учня, зобов‘язаний перебувати в постійному творчому пошуку, володіти основами психології, вміти використовувати на власних уроках сучасні технічні засоби навчання.

В умовах особистісно зорієнтованої освіти потрібно поєднувати різні типи навчання: індивідуальний та колективний, діалоговий та контекстний, створюючи всі умови для творчої діяльності та застосовуючи активні й інтерактивні методи навчання.

Інтерактивне навчання – це діалогічне навчання, у ході якого здійснюється

взаємодія вчителя й учня.

Класифікація інтерактивних технологій навчання:

технології кооперативного навчання;

технології колективно-групового навчання;

технології ситуативного моделювання;

технології опрацювання дискусійних питань.

Розглянемо ці методи більш детальніше:

До інтерактивних технологій кооперативного навчання відносяться:

два-чотири-всі разом;

ротаційні (змінні) трійки;

карусель;

робота в малих групах;

робота в парах;

акваріум.

• Робота в парах

Парна і групова робота організовується як на уроках засвоєння, так і на уроках застосування знань, умінь і навичок. Це може відбуватися одразу ж після викладу вчителем нового матеріалу, на початку нового уроку замість опитування, на спеціальному уроці, присвяченому застосуванню знань, умінь та навичок, або бути частиною повторювально-узагальнюючого уроку.

• «Акваріум»

Такий вид діяльності на уроці допоможе вдосконалити навички роботи в малих групах. Після того як учитель об'єднав учнів у дві-чотири групи та запропонував завдання для виконання та необхідну інформацію, одна з груп сідає в центр класу та утворює своє маленьке коло. Учні цієї групи починають обговорювати запропоновану вчителем проблему. Групі, що працює, для виконання завдання необхідно прочитати вголос ситуацію та обговорити її у групі, використовуючи метод дискусії. Усі інші учні класу мають тільки слухати. Після закінчення 3-5-ти хвилин група займає свої місця, а клас обговорює, чи була думка аргументованою.

• «Карусель»

Суть методу полягає в тому, що утворюється два кільця: внутрішнє й зовнішнє. Внутрішнє кільце – це сидячі нерухомо учні, а зовнішнє – учні через кожні 30 секунд змінюються. Таким чином, вони встигають проговорити за кілька хвилин декілька тем і постаратися переконати у своїй правоті співрозмовника.

До технологій колективного - групового навчання відносять:

“Обговорення проблеми в загальному полі” ;

“Мікрофон”;

“Незакінчені речення”;

“Мозковий штурм”;

“Навчаючи – учусь”;

“Ажурна пилка.”

«Незакінчені речення»

Цей прийом дає можливість ґрунтовніше працювати над формою висловлення власних ідей, порівнювати їх з іншими. Робота за такою методикою дає присутнім змогу долати стереотипи, вільніше висловлюватися щодо запропонованих тем, відпрацьовувати вміння говорити коротко, але по суті й переконливо.

• «Мікрофон»

Такий вид діяльності надає можливість кожному сказати щось швидко, по черзі, відповідаючи на запитання або висловлюючи свою думку чи позицію

Технології опрацювання дискусійних питань:

• “Метод “Прес”;

• - “Займи позицію”;

• - “Зміни позицію”;

• - “Дискусія”.

Дискусія

Дискусії є важливим засобом пізнавальної діяльності учнів у процесі навчання. Дискусія дає прекрасну нагоду виявити різні позиції з певної проблеми або з суперечливого питання.

Технології ситуативного моделювання:

Розігрування ситуації за ролями (“Рольова гра” , “Програвання сценки”, “Драматургія” )

Рольова гра, імітація

Мета розігрування ситуації в ролях - визначити власне ставлення до конкретної життєвої ситуації, набути досвіду поведінки в подібній ситуації шляхом гри. Звісно використовуючи ці форми роботи, ми заохочуємо учнів до співпраці, розкрити свої можливості там, де вони не можуть їх показати під час стандартного уроку.

Відповідно змінюються і форми роботи з учнями: їм пропонуються індивідуальні завдання( картки, схеми );робота в парах; інтерактивні ігри, літературні ігри, кросворди, творчі завдання.

Уроки можуть змінювати свою структуру, набувати нестандартної форми: урок – гра, урок – казка, урок – подорож, урок – КВК.

Відповідно ми можемо спостерігати результативність нашої роботи навіть з найслабшими учнями:

1.Учні уміють спостерігати, аналізувати, використовувати одержану інформацією в різних ситуаціях.

2. Володіють елементарними прийомами запам'ятовування, творчою уявою і мисленням.

3. Мають великий словниковий запас.

4. Можуть вільно висловлювати свої думки.

5. Можуть співпрацювати в групах і парах, самостійно організовувати свою роботу.

Застосування інтерактивних технологій має багато переваг:

- у роботі задіяні всі учні;

- школярі вчаться працювати в групі (команді);

- формується доброзичливе ставлення до опонента;

- кожна дитина має можливість пропонувати свою думку;

- створюється “ситуація успіху”;

- за короткий час опоновується багато нового матеріалу;

- формуються навички толерантного спілкування, вміння аргументувати свою точку зору, знаходити альтернативне рішення проблеми;

- значно підвищується особистісна роль вчителя – він виступає як лідер, організатор.

Зважаючи на вище сказане, хочеться наголосити на важливості цього питання для того, щоб учні могли себе відчути на рівні з вчителем, а вчитель підняти свій авторитет серед учнів. Адже така робота сприяє до творчої співпраці всіх учнів.

Отже, рекомендації вчителям щодо використання інтерактивних технологій на уроках світової літератури та російської мови:

1. Урізноманітнювати структури уроків і методи роботи, відійти від шаблонів.

2. Навчити учнів діяти творчо і самостійно, враховуючи індивідуальні особливості.

3. Поєднувати репродуктивну і пошукову діяльність для забезпечення ефективності навчання.

4. Навчально – виховний процес будувати за принципом діалогу, імпровізації.

5.Використовувати нетрадиційні методи і форми, проводити уроки-спостереження, урок – подорож, урок – захист, урок- рольова гра, урок – диспут, урок – захист власних проектів.

6. Звертати увагу на психологізацію навчання як один із принципів методики навчання.

7. Інтерактивні технології дають змогу створити навчальне середовище, в якому теорія і практика засвоюється одночасно.

Інтерактивні технології є невід'ємною частиною навчального процесу, адже за допомогою них ми можемо вирішити багато питань одночасно:

• дозволяють розв'язати одразу кілька завдань: розвивають комунікативні вміння й навички, допомагати встановленню емоційних контактів між учасниками процесу;

• забезпечити виховне завдання, оскільки змушують працювати в команді, прислухатися до думки кожного;

• знімають нервове напруження, дають можливість змінювати форми діяльності, переключати увагу на основні питання.

Як стверджував А.Дістервег: “Мистецтво навчання є не в умінні повідомляти, а в умінні збуджувати, будити, оживляти”.